буйволячий

БУ́ЙВОЛЯЧИЙ, а, е.

Те саме, що бу́йволовий.

Вони [яничари] закривалися міцними щитами з дерева та буйволячих шкур (В. Малик);

Є луки з буйволячих рогів і їх теж мало хто спроможний зігнути (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. буйволячий — бу́йволячий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. буйволячий — -а, -е. Прикм. до буйвол.  Великий тлумачний словник сучасної мови