буквиця
бу́квиця
-і, ж.
1》 Багаторічна трав'яниста рослина, окремі види якої використовуються для виготовлення ліків, а також як декоративні.
Буквиця лікарська — поширена в Україні багаторічна трав'яниста рослина з прямим шерстистим стеблом і пурпуровими квітками; у народній медицині використовується для лікування дихальних шляхів.
2》 Художньо оформлена перша літера сторінки або глави в художніх письмових творах.
Великий тлумачний словник сучасної української мови