бунтівничість

бунтівни́чість

-чості, ж.

Абстр. ім. до бунтівничий.

Значення в інших словниках

1. бунтівничість — БУНТІВНИ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. бунтівни́чий. У повісті Г. Хоткевича “Камінна душа” характери чоловіків здебільшого показані у протиставленні гуцульських рис (бунтівничість, рішучість, воля) загальнонаціональним (певна терплячість, очікування, пристосування) (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах