бунчужний
бунчу́жний
-ного, ч., іст.
Виборна особа, що мала один з найвищих військових чинів в Україні в 16-18 ст., – охоронник бунчука і командир частини козацького війська.
Великий тлумачний словник сучасної української мовибунчу́жний
-ного, ч., іст.
Виборна особа, що мала один з найвищих військових чинів в Україні в 16-18 ст., – охоронник бунчука і командир частини козацького війська.
Великий тлумачний словник сучасної української мови