бурильний

бури́льний

-а, -е.

Признач. для буріння.

Значення в інших словниках

1. бурильний — бури́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бурильний — [бурил'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. бурильний — БУРИ́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для буріння. Семена Голубаря цього року перевели в бурильники, дали в руки бурильний молоток (Іван Ле); У кінці XIX ст. в Бориславі почали будувати бурильні установки для глибинного видобування нафти (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. бурильний — БУРИ́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для буріння. Семена Голубаря цього року перевели в бурильники, дали в руки бурильний молоток (Ле, С. Голубар, 1950, 32).  Словник української мови в 11 томах