бурильний
БУРИ́ЛЬНИЙ, а, е.
Признач. для буріння.
Семена Голубаря цього року перевели в бурильники, дали в руки бурильний молоток (Іван Ле);
У кінці XIX ст. в Бориславі почали будувати бурильні установки для глибинного видобування нафти (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)