бурлака
бурла́ка
-и, ч.
1》 заст. Людина без постійної роботи і постійного місця проживання.
2》 Одинокий, неодружений чоловік; парубок.
Великий тлумачний словник сучасної української мовибурла́ка
-и, ч.
1》 заст. Людина без постійної роботи і постійного місця проживання.
2》 Одинокий, неодружений чоловік; парубок.
Великий тлумачний словник сучасної української мови