бурлакувати
бурлакува́ти
-ую, -уєш, недок.
1》 заст. Не мати постійної роботи і постійного місця проживання; бути бурлакою (у 1 знач.).
2》 Бути одиноким, несімейним.
Великий тлумачний словник сучасної української мовибурлакува́ти
-ую, -уєш, недок.
1》 заст. Не мати постійної роботи і постійного місця проживання; бути бурлакою (у 1 знач.).
2》 Бути одиноким, несімейним.
Великий тлумачний словник сучасної української мови