бурундучок

бурундучо́к

-чка, ч.

Зменш.-пестл. до бурундук.

Значення в інших словниках

1. бурундучок — бурундучо́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бурундучок — БУРУНДУЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до бурунду́к. А бурундучок з жалем і страхом дивився, як двоногий розбійник грабував його комору, і не міг зарадити (І. Багряний).  Словник української мови у 20 томах