Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
бусурманка —
бусурма́нка іменник жіночого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
бусурманка —
БУСУРМА́НКА, БУСУРМЕ́НКА, и, ж., заст. Жін. до бусурма́н, бусурме́н 1. [Настя:] Я прикинусь туркенею, прикинусь бусурманкою, а таки знайду свою дочку (І. Нечуй-Левицький); Ти, дівчино, бусурманка, чи що? (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
бусурманка —
БУСУРМА́НКА, БУСУРМЕ́НКА, и, ж., заст., нар.-поет. Жін. до бусурма́н, бусурме́н 1. [Настя:] Я прикинусь туркенею, прикинусь бусурманкою, а таки знайду свою дочку (Н.-Лев., II, 1956, 442); Ти, дівчино, бусурманка, чи що? (Тулуб, Людолови, І, 1957, 60).
Словник української мови в 11 томах