Значення в інших словниках
-
бутний —
Бутни́й: Бу́тний: — Бундючний, пихатий [XX] Показати стан суспільності на Україні в 1647 р.— шляхту, міщан, селян, жидів, козацтво; показати, як шляхта сильна, певна свого панування, бутна...
Словник з творів Івана Франка
-
бутний —
бу́тний прикметник діал.
Орфографічний словник української мови
-
бутний —
Бу́тний. Пихатий, чванливий. Публікаруска, що була тоді в соймі, була сим до крайности обурена, бо ж і найбільше холоднокровний чоловік не міг би знести такої обиди, киненої бутним волоским бароном наруский нарід (Б., 1899, 44, 1) // пол. butny-пихатий, чванливий, зарозумілий.
Українська літературна мова на Буковині
-
бутний —
БУ́ТНИЙ, а, е, діал. Пихатий, чванькуватий. Вона була горда і бутна, і її гнало, мов орла, вивинутися у висоту, і за те лежить тепер із розтрісканими крилами і ледве дише! (О. Кобилянська); Дивиться Медвідь на тих парубчаків, що то таке бутне ходить... (Б. Лепкий).
Словник української мови у 20 томах
-
бутний —
бу́тний пихатий, гордовитий (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
бутний —
ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
-
бутний —
БУ́ТНИЙ, а, е, діал. Пихатий, чванькуватий. Вона була горда і бутна, і її гнало, мов орла, вивинутися у висоту, і за те лежить тепер із розтр ісканими крилами і ледве дише! (Коб., І, 1956, 364); Вони [пани] на нього звисока гляділи й жартами бутними Принижували бідака (Фр., X, 1954, 283).
Словник української мови в 11 томах
-
бутний —
Бутний, -а, -е Спесивый, высокомѣрный. На бутного найдесі ще бутнійший. Фр. Пр. 134.
Словник української мови Грінченка