бутний
БУ́ТНИЙ, а, е, діал.
Пихатий, чванькуватий.
Вона була горда і бутна, і її гнало, мов орла, вивинутися у висоту, і за те лежить тепер із розтрісканими крилами і ледве дише! (О. Кобилянська);
Дивиться Медвідь на тих парубчаків, що то таке бутне ходить... (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)