бухарці

буха́рці

-ів, мн. (одн. бухарець, -рця, ч.; бухарка, -и, ж.).

Мешканці міста Бухари.

|| іст. Населення Бухарського ханства.

Значення в інших словниках

1. бухарці — БУХА́РЦІ, ів, мн. (одн. буха́рець, рця, ч.; буха́рка, и, ж.). Мешканці міста Бухари. Тривалі страждання змушували бухарців звертатись до хитрих брехунів, які приїздили здалеку і називали себе знахарями (з газ.); // іст. Населення Бухарського ханства.  Словник української мови у 20 томах
2. бухарці — БУХА́РЦІ, ів, мн. (одн. буха́рець, рця, ч.; буха́рка, и, ж.). Мешканці міста Бухари; // іст. Населення Бухарського ханства.  Словник української мови в 11 томах