Великий тлумачний словник сучасної мови

бухкотіти

бухкоті́ти

-очу, -отиш, недок., розм.

Підсил. до бухкати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. бухкотіти — бухкоті́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. бухкотіти — БУХКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Підсил. до бу́хкати. У .. саду хлопці трусять яблука, вони рясно бухкотять об землю (О. Кундзич); Свирид нагнувся, а вона, наче по бочці, бухкотіла кулаками по його спині (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  3. бухкотіти — див. гриміти  Словник синонімів Вусика
  4. бухкотіти — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. бухкотіти — БУХКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Підсил. до бухкати. У колгоспному саду хлопці трусять яблука, вони рясно бухкотять об землю (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 82); Свирид нагнувся, а вона, наче по бочці, бухкотіла кулаками по його спині (Мирний, III, 1954, 239).  Словник української мови в 11 томах
  6. бухкотіти — Бухкотіти, -кочу, -тиш гл. О громѣ: гремѣть. Ів. Білик. Желех.  Словник української мови Грінченка