бухкотіти
БУХКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм.
Підсил. до бу́хкати.
У .. саду хлопці трусять яблука, вони рясно бухкотять об землю (О. Кундзич);
Свирид нагнувся, а вона, наче по бочці, бухкотіла кулаками по його спині (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)