бучення

бу́чення

I -я, с., тех.

Дія за знач. бутити.

II -я, с., тех.

Дія за знач. бучити.

Значення в інших словниках

1. бучення — бу́чення 1 іменник середнього роду від: бутити бу́чення 2 іменник середнього роду від: бучити  Орфографічний словник української мови
2. бучення — БУ́ЧЕННЯ¹, я, с., буд. Дія за знач. бути́ти. Бучення фасаду. БУ́ЧЕННЯ², я, с., техн. Дія за знач. бу́чити. Бучення тканини.  Словник української мови у 20 томах
3. бучення — БУ́ЧЕННЯ¹, я, с., техн. Дія за знач. бути́ти. БУ́ЧЕННЯ², я, с., техн. Дія за знач. бу́чити.  Словник української мови в 11 томах