бучення

БУ́ЧЕННЯ¹, я, с., буд.

Дія за знач. бути́ти.

Бучення фасаду.

БУ́ЧЕННЯ², я, с., техн.

Дія за знач. бу́чити.

Бучення тканини.

Значення в інших словниках

1. бучення — бу́чення 1 іменник середнього роду від: бутити бу́чення 2 іменник середнього роду від: бучити  Орфографічний словник української мови
2. бучення — I -я, с., тех. Дія за знач. бутити. II -я, с., тех. Дія за знач. бучити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бучення — БУ́ЧЕННЯ¹, я, с., техн. Дія за знач. бути́ти. БУ́ЧЕННЯ², я, с., техн. Дія за знач. бу́чити.  Словник української мови в 11 томах