бучення
БУ́ЧЕННЯ¹, я, с., буд.
Дія за знач. бути́ти.
Бучення фасаду.
БУ́ЧЕННЯ², я, с., техн.
Дія за знач. бу́чити.
Бучення тканини.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бучення — бу́чення 1 іменник середнього роду від: бутити бу́чення 2 іменник середнього роду від: бучити Орфографічний словник української мови
- бучення — I -я, с., тех. Дія за знач. бутити. II -я, с., тех. Дія за знач. бучити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бучення — БУ́ЧЕННЯ¹, я, с., техн. Дія за знач. бути́ти. БУ́ЧЕННЯ², я, с., техн. Дія за знач. бу́чити. Словник української мови в 11 томах