бучення

БУ́ЧЕННЯ¹, я, с., техн. Дія за знач. бути́ти.

БУ́ЧЕННЯ², я, с., техн. Дія за знач. бу́чити.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бучення — бу́чення 1 іменник середнього роду від: бутити бу́чення 2 іменник середнього роду від: бучити Орфографічний словник української мови
  2. бучення — I -я, с., тех. Дія за знач. бутити. II -я, с., тех. Дія за знач. бучити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бучення — БУ́ЧЕННЯ¹, я, с., буд. Дія за знач. бути́ти. Бучення фасаду. БУ́ЧЕННЯ², я, с., техн. Дія за знач. бу́чити. Бучення тканини. Словник української мови у 20 томах