бучильний

БУЧИ́ЛЬНИЙ¹, а, е, техн. Признач. для бу́чення¹.

БУЧИ́ЛЬНИЙ², а, е, техн. Признач. для бу́чення².

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бучильний — бучи́льний 1 прикметник від: бутити техн. бучи́льний 2 прикметник від: бучити техн. Орфографічний словник української мови
  2. бучильний — I -а, -е, тех. Признач. для бучення I. II -а, -е, тех. Признач. для бучення II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бучильний — БУЧИ́ЛЬНИЙ¹, а, е, буд. Признач. для бучення (див. бу́чення¹). Бучильна яма. БУЧИ́ЛЬНИЙ², а, е, техн. Признач. для бучення (див. бу́чення²). У посібнику викладено прийоми герметизації бучильного котла (з наук.-техн. літ.); Бучильний етап виробництва. Словник української мови у 20 томах