1. Словник української мови в 11 томах

бучильник

БУЧИ́ЛЬНИК, а, ч., техн. Апарат для бучення ( див. бу́чення²).

Дезинфекційний бучильник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бучильник — бучи́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бучильник — -а, ч., тех. Апарат для бучення (див. бучення II). Дезінфекційний бучильник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бучильник — БУЧИ́ЛЬНИК, а, ч., техн. Апарат для бучення (див. бу́чення²). Дезінфекційний бучильник. Словник української мови у 20 томах