бучильник
бучи́льник
-а, ч., тех.
Апарат для бучення (див. бучення II). Дезінфекційний бучильник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бучильник — бучи́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бучильник — БУЧИ́ЛЬНИК, а, ч., техн. Апарат для бучення (див. бу́чення²). Дезінфекційний бучильник. Словник української мови у 20 томах
- бучильник — БУЧИ́ЛЬНИК, а, ч., техн. Апарат для бучення ( див. бу́чення²). Дезинфекційний бучильник. Словник української мови в 11 томах