бучильник

бучи́льник

-а, ч., тех.

Апарат для бучення (див. бучення II). Дезінфекційний бучильник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бучильник — бучи́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бучильник — БУЧИ́ЛЬНИК, а, ч., техн. Апарат для бучення (див. бу́чення²). Дезінфекційний бучильник. Словник української мови у 20 томах
  3. бучильник — БУЧИ́ЛЬНИК, а, ч., техн. Апарат для бучення ( див. бу́чення²). Дезинфекційний бучильник. Словник української мови в 11 томах