бучильник

бучи́льник

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бучильник — -а, ч., тех. Апарат для бучення (див. бучення II). Дезінфекційний бучильник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бучильник — БУЧИ́ЛЬНИК, а, ч., техн. Апарат для бучення (див. бу́чення²). Дезінфекційний бучильник. Словник української мови у 20 томах
  3. бучильник — БУЧИ́ЛЬНИК, а, ч., техн. Апарат для бучення ( див. бу́чення²). Дезинфекційний бучильник. Словник української мови в 11 томах