бучення

бу́чення 1

іменник середнього роду

від: бутити

бу́чення 2

іменник середнього роду

від: бучити

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бучення — I -я, с., тех. Дія за знач. бутити. II -я, с., тех. Дія за знач. бучити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бучення — БУ́ЧЕННЯ¹, я, с., буд. Дія за знач. бути́ти. Бучення фасаду. БУ́ЧЕННЯ², я, с., техн. Дія за знач. бу́чити. Бучення тканини. Словник української мови у 20 томах
  3. бучення — БУ́ЧЕННЯ¹, я, с., техн. Дія за знач. бути́ти. БУ́ЧЕННЯ², я, с., техн. Дія за знач. бу́чити. Словник української мови в 11 томах