бучення
бу́чення 1
іменник середнього роду
від: бутити
бу́чення 2
іменник середнього роду
від: бучити
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бучення — I -я, с., тех. Дія за знач. бутити. II -я, с., тех. Дія за знач. бучити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бучення — БУ́ЧЕННЯ¹, я, с., буд. Дія за знач. бути́ти. Бучення фасаду. БУ́ЧЕННЯ², я, с., техн. Дія за знач. бу́чити. Бучення тканини. Словник української мови у 20 томах
- бучення — БУ́ЧЕННЯ¹, я, с., техн. Дія за знач. бути́ти. БУ́ЧЕННЯ², я, с., техн. Дія за знач. бу́чити. Словник української мови в 11 томах