бучення

бу́чення 1

іменник середнього роду

від: бутити

бу́чення 2

іменник середнього роду

від: бучити

Значення в інших словниках

1. бучення — I -я, с., тех. Дія за знач. бутити. II -я, с., тех. Дія за знач. бучити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бучення — БУ́ЧЕННЯ¹, я, с., буд. Дія за знач. бути́ти. Бучення фасаду. БУ́ЧЕННЯ², я, с., техн. Дія за знач. бу́чити. Бучення тканини.  Словник української мови у 20 томах
3. бучення — БУ́ЧЕННЯ¹, я, с., техн. Дія за знач. бути́ти. БУ́ЧЕННЯ², я, с., техн. Дія за знач. бу́чити.  Словник української мови в 11 томах