бучильник

бучи́льник

-а, ч., тех.

Апарат для бучення (див. бучення II). Дезінфекційний бучильник.

Значення в інших словниках

1. бучильник — бучи́льник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бучильник — БУЧИ́ЛЬНИК, а, ч., техн. Апарат для бучення (див. бу́чення²). Дезінфекційний бучильник.  Словник української мови у 20 томах
3. бучильник — БУЧИ́ЛЬНИК, а, ч., техн. Апарат для бучення ( див. бу́чення²). Дезинфекційний бучильник.  Словник української мови в 11 томах