Значення в інших словниках
-
біженець —
бі́женець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
біженець —
Мається на увазі іноземець (іноземний громадянин чи особа без громадянства), який внаслідок обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками расової, національної належності, ставлення до релігії, громадянства...
Словник із соціальної роботи
-
біженець —
[б’іжеинеиц'] -н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) -нцеив'і/-н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў
Орфоепічний словник української мови
-
біженець —
Утікач
Словник чужослів Павло Штепа
-
біженець —
БІ́ЖЕНЕЦЬ див. бі́женці.
Словник української мови у 20 томах
-
біженець —
див. житель; утікач
Словник синонімів Вусика
-
біженець —
Бі́же́нець, -же́нця; -же́нці, -ців
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
біженець —
БІ́ЖЕНЕЦЬ див. бі́женці.
Словник української мови в 11 томах