біжачий біжа́чий -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до бігти. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках біжачий — Біжачий, -а, -е = бігучий Голосочок був у неї наче струмочок прудко біжачий. МВ. Словник української мови Грінченка