білопінний

білопі́нний

-а, -е.

1》 Який має багато білої піни (про хвилі).

2》 Схожий на білу піну (напр., про квітучі дерева).

Значення в інших словниках

1. білопінний — білопі́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. білопінний — [б’ілоп’ін:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і  Орфоепічний словник української мови
3. білопінний — БІЛОПІ́ННИЙ, а, е. Який має на поверхні білу піну або нагадує її. На краю голих, червонястих гір Лікії купався у теплому білопінному морі невпокорений Родос (П. Загребельний); А по морю пливла – о ні, не пливла! – летіла, ледь торкаючись білопінних хвиль, велика струнка галера (С. Тельнюк).  Словник української мови у 20 томах
4. білопінний — див. білий  Словник синонімів Вусика