білопінний
БІЛОПІ́ННИЙ, а, е.
Який має на поверхні білу піну або нагадує її.
На краю голих, червонястих гір Лікії купався у теплому білопінному морі невпокорений Родос (П. Загребельний);
А по морю пливла – о ні, не пливла! – летіла, ледь торкаючись білопінних хвиль, велика струнка галера (С. Тельнюк).
Словник української мови (СУМ-20)