Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
білявочка —
біля́вочка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
білявочка —
БІЛЯ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до біля́вка. Білявочка мовчала, щоб не сполохати його говіркого настрою (О. Ільченко); Він [синок] смикатиме тебе за чуб, як смикає ота кучерява білявочка свого татуся (Ю. Мушкетик).
Словник української мови у 20 томах
білявочка —
БІЛЯ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до біля́вка. Білявочка мовчала, щоб не сполохати його говіркого настрою (Ільч., Серце жде, 1939, 99).
Словник української мови в 11 томах