біляк
біля́к
-а, ч.
1》 Заєць, що має біле хутро.
|| розм., рідко. Тварина білої масті, птах з білим оперенням.
2》 бот. Білий гриб.
3》 іст., зневажл. Білогвардієць.
Великий тлумачний словник сучасної української мовибіля́к
-а, ч.
1》 Заєць, що має біле хутро.
|| розм., рідко. Тварина білої масті, птах з білим оперенням.
2》 бот. Білий гриб.
3》 іст., зневажл. Білогвардієць.
Великий тлумачний словник сучасної української мови