Великий тлумачний словник сучасної мови

бісерний

бі́серний

-а, -е.

Прикм. до бісер.

|| Оздоблений бісером.

Бісерний почерк — дуже дрібний, рівний почерк.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. бісерний — бі́серний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. бісерний — БІ́СЕРНИЙ, а, е. Прикм. до бі́сер. * Образно. На широких чорних бровах його Тоня помітила бісерні краплини поту (О. Донченко); // Зробл. із бісеру.  Словник української мови у 20 томах
  3. бісерний — БІ́СЕРНИЙ, а, е. Прикм. до бі́сер. Єдиний разочок бісерного намистечка неначе відмежовував покаті плечі мальовничою рискою (Ле, Право.., 1957, 11); *Образно. На широких чорних бровах його Тоня помітила бісерні краплини поту (Донч.  Словник української мови в 11 томах