бісерний

БІ́СЕРНИЙ, а, е.

Прикм. до бі́сер.

* Образно. На широких чорних бровах його Тоня помітила бісерні краплини поту (О. Донченко);

// Зробл. із бісеру.

Єдиний разочок бісерного намистечка неначе відмежовував покаті плечі мальовничою рискою (Іван Ле);

Ґердани – нагрудні прикраси з суцільної або ажурної бісерної смужки різної ширини й довжини, яка одягається через голову на шию, спереду кінці її з'єднано медальйоном (з наук.-попул. літ.);

// Оздоблений бісером.

Анеля .. обклалася бісерними подушечками (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. бісерний — бі́серний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бісерний — -а, -е. Прикм. до бісер. || Оздоблений бісером. Бісерний почерк — дуже дрібний, рівний почерк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бісерний — БІ́СЕРНИЙ, а, е. Прикм. до бі́сер. Єдиний разочок бісерного намистечка неначе відмежовував покаті плечі мальовничою рискою (Ле, Право.., 1957, 11); *Образно. На широких чорних бровах його Тоня помітила бісерні краплини поту (Донч.  Словник української мови в 11 томах