Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
біснуватий —
біснува́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
біснуватий —
БІСНУВА́ТИЙ, а, е. 1. Одержимий бісом (бісами). А коли настав вечір, привели багатьох біснуватих до Нього [Ісуса Христа], і Він словом Своїм вигнав духів (Біблія. Пер. І. Огієнка); [Річард (бере від Деві молота і замахує ним):] Гей, одступіться! ..
Словник української мови у 20 томах
біснуватий —
див. дурний; сердитий
Словник синонімів Вусика
біснуватий —
Біснува́тий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
біснуватий —
БІСНУВА́ТИЙ, а, е, заст. Психічнохворий, божевільний. [Річард (..бере від Деві молота і замахує ним):] Гей, одступіться!..здіймається лемент: "Він біснуватий!" (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах