ваготіння

ваготі́ння

-я, с., діал.

Тяжіння.

Значення в інших словниках

1. ваготіння — ваготі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ваготіння — ВАГОТІ́ННЯ, я, с., заст. Те саме, що тяжі́ння. Ньютон назвав цю силу ваготінням (Сл. Гр.); * Образно. Прояснився центр ваготіння його майбутньої книги. Усталилися її хронологічні межі, прочулася її атмосфера (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. ваготіння — Ваготіння, -ня с. Тяготѣніе. Ньютон назвав цю силу ваготінням. Ком. І. 57.  Словник української мови Грінченка