ваготіння

ваготі́ння

-я, с., діал.

Тяжіння.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ваготіння — ваготі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ваготіння — ВАГОТІ́ННЯ, я, с., заст. Те саме, що тяжі́ння. Ньютон назвав цю силу ваготінням (Сл. Гр.); * Образно. Прояснився центр ваготіння його майбутньої книги. Усталилися її хронологічні межі, прочулася її атмосфера (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. ваготіння — Ваготіння, -ня с. Тяготѣніе. Ньютон назвав цю силу ваготінням. Ком. І. 57. Словник української мови Грінченка