ваготіння

ваготі́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ваготіння — -я, с., діал. Тяжіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ваготіння — ВАГОТІ́ННЯ, я, с., заст. Те саме, що тяжі́ння. Ньютон назвав цю силу ваготінням (Сл. Гр.); * Образно. Прояснився центр ваготіння його майбутньої книги. Усталилися її хронологічні межі, прочулася її атмосфера (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. ваготіння — Ваготіння, -ня с. Тяготѣніе. Ньютон назвав цю силу ваготінням. Ком. І. 57. Словник української мови Грінченка