ваготіння
ВАГОТІ́ННЯ, я, с., заст.
Те саме, що тяжі́ння.
Ньютон назвав цю силу ваготінням (Сл. Гр.);
* Образно. Прояснився центр ваготіння його майбутньої книги. Усталилися її хронологічні межі, прочулася її атмосфера (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
ваготіння —
ваготі́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
ваготіння —
-я, с., діал. Тяжіння.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ваготіння —
Ваготіння, -ня с. Тяготѣніе. Ньютон назвав цю силу ваготінням. Ком. І. 57.
Словник української мови Грінченка