ваготіння

Ваготіння, -ня

с. Тяготѣніе. Ньютон назвав цю силу ваготінням. Ком. І. 57.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ваготіння — ваготі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ваготіння — -я, с., діал. Тяжіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ваготіння — ВАГОТІ́ННЯ, я, с., заст. Те саме, що тяжі́ння. Ньютон назвав цю силу ваготінням (Сл. Гр.); * Образно. Прояснився центр ваготіння його майбутньої книги. Усталилися її хронологічні межі, прочулася її атмосфера (із журн.). Словник української мови у 20 томах