1. Словник української мови Грінченка

вагота

Вагота, -ти

ж.

1) Тяжесть. Ваготу набірати. АД. І. 334. Звелів водам згромадитись на хмарах. І ваготи не чують, не порвуться. К. Іов. 56.

2) Беременность. Сестра у ваготі ходить. Кіев. г.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вагота — вагота́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ваготи́ рідко Орфографічний словник української мови
  2. вагота — -и, ж., заст. 1》 Вага, тягар. 2》 перен. Тяжкі переживання, хвилювання. 3》 діал. Вагітність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вагота — ВАГОТА́, и́, ж., заст. 1. Вага, тягар. – Тільки, голубонько моя, нащо тобі таку ваготу на своїх плечах носити? Хіба нікого послати?... Словник української мови у 20 томах
  4. вагота — ВАГА́ (сила, з якою певне тіло тисне на підпору внаслідок земного тяжіння), ВАГОВИ́ТІСТЬ, ТЯ́ЖКІСТЬ рідше; ТЯГА́Р, ВАГОТА́ рідше (велика). Стара лагідно дивилась на обтяженого вагою ослика (Б. Словник синонімів української мови
  5. вагота — ВАГОТА́, и́, ж., заст. 1. Вага, тягар. — Тільки, голубонько моя, нащо тобі таку ваготу на своїх плечах носити? Хіба нікого послати? (Барв., Опов.., 1902, 420); *Образно. І він появився звідти, ..Де кріпацька хатина, з нужди й терзань. Словник української мови в 11 томах