вагота

ВАГА́ (сила, з якою певне тіло тисне на підпору внаслідок земного тяжіння), ВАГОВИ́ТІСТЬ, ТЯ́ЖКІСТЬ рідше; ТЯГА́Р, ВАГОТА́ рідше (велика). Стара лагідно дивилась на обтяженого вагою ослика (Б. Антоненко-Давидович); Добирають однакові пасма (волокна) за довжиною, кольором, міцністю,.. ваговитістю тощо (з газети); Ступає віл під тягарем ярма (М. Зеров); В лісах заскрипіли конари під ваготою снігу (І. Франко).

ВАГІ́ТНІСТЬ (стан жінки в період розвитку плоду в її організмі), ТЯЖ заст., ВАГОТА́ діал. Під час вагітності з'являються плями на обличчі; Інша молодиця у тяжу знидіє, зчорніє, а ця ще краща робиться (Дніпрова Чайка).

ТЯГА́Р (дуже важкі, обтяжливі обов'язки, клопоти), ГНІТ, НО́ША, ТЯГОТА́, ВАГОТА́, ВАНТА́Ж, ТЯ́ЖА заст. — Увесь тягар організації підпільної медичної допомоги лежав тоді на Уляні Петрівні (Д. Бедзик); Пам'ять працювала кволо, на душі лежав нестерпний гніт (Л. Дмитерко); Я прочитав твого листа, Моя ти сестро прехороша... І я не той, І ти не та, А все ж Нас не зігнула ноша, Яку поклало нам життя З дитячих літ на наше тіло (М. Нагнибіда); На похідні нестатки й тяготи ви всі нездатні (З. Тулуб); Сиджу.., така вагота душить (Ю. Яновський); Що відчуваю? Чого хочу? Чи збуду тяжу світову? (П. Грабовський).