вагота
ВАГОТА́, и́, ж., заст.
1. Вага, тягар.
– Тільки, голубонько моя, нащо тобі таку ваготу на своїх плечах носити? Хіба нікого послати? (Ганна Барвінок);
Відро тягнуло руки, а Мар'яна, звикнувши до ваготи його при колодязях і криницях, муравлиним терпцем перемагала кволість і втому (В. Барка);
* Образно. І він появився звідти, .. Де кріпацька хатина, з нужди й терзань, Ваготою болю вгрузала у землю (А. Малишко).
2. перен. Важкі переживання, хвилювання.
О. Нестор задихався, уривав слова, упадав під ваготою страшної новини (І. Франко);
Сиджу.., така вагота душить (Ю. Яновський);
* У порівн. Спершу робота тяглася, як болісна вагота для душі: з палючою супротивністю їй (В. Барка).
3. діал. Вагітність.
Сестра у ваготі ходить (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вагота — вагота́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ваготи́ рідко Орфографічний словник української мови
- вагота — -и, ж., заст. 1》 Вага, тягар. 2》 перен. Тяжкі переживання, хвилювання. 3》 діал. Вагітність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вагота — ВАГА́ (сила, з якою певне тіло тисне на підпору внаслідок земного тяжіння), ВАГОВИ́ТІСТЬ, ТЯ́ЖКІСТЬ рідше; ТЯГА́Р, ВАГОТА́ рідше (велика). Стара лагідно дивилась на обтяженого вагою ослика (Б. Словник синонімів української мови
- вагота — ВАГОТА́, и́, ж., заст. 1. Вага, тягар. — Тільки, голубонько моя, нащо тобі таку ваготу на своїх плечах носити? Хіба нікого послати? (Барв., Опов.., 1902, 420); *Образно. І він появився звідти, ..Де кріпацька хатина, з нужди й терзань. Словник української мови в 11 томах
- вагота — Вагота, -ти ж. 1) Тяжесть. Ваготу набірати. АД. І. 334. Звелів водам згромадитись на хмарах. І ваготи не чують, не порвуться. К. Іов. 56. 2) Беременность. Сестра у ваготі ходить. Кіев. г. Словник української мови Грінченка