вартник

ва́ртник

-а, ч., зах.

Вартовий.

Значення в інших словниках

1. вартник — див. вартовий  Словник синонімів Вусика
2. вартник — Вартник, -ка м. = вартівник. Прийшов на другу варту, — пустив го вартник. Гн. І. 193.  Словник української мови Грінченка