вгороджувати

вгоро́джувати

(угороджувати), -ую, -уєш, недок., вгородити (угородити), -оджу, -одиш, док., перех.

1》 З силою встромляти якийсь предмет, перев. гострий, у що-небудь.

2》 перен. Втуплювати у щось (очі, погляд).

Значення в інших словниках

1. вгороджувати — вгоро́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вгороджувати — ВГОРО́ДЖУВАТИ (УГОРО́ДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., ВГОРОДИ́ТИ (УГОРОДИ́ТИ), оджу́, о́диш, док., що. 1. Із силою встромляти який-небудь предмет, перев. гострий, у щось. Вони [воїни] вгороджували щити в землю й стріляли з-за них (І.  Словник української мови у 20 томах
3. вгороджувати — див. устромляти  Словник синонімів Вусика
4. вгороджувати — ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) що (уводити щось гостре всередину чогось), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ЗАСТРО́МЛЮВАТИ, ЗАСТРОМЛЯ́ТИ, СТРОМЛЯ́ТИ, ВТИКА́ТИ (УТИКА́ТИ), ЗАТИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИ чим, ВГЛИ́БЛЮВАТИ (УГЛИ́БЛЮВАТИ) рідше; ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ)...  Словник синонімів української мови
5. вгороджувати — ВГОРО́ДЖУВАТИ (УГОРО́ДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., ВГОРОДИ́ТИ (УГОРОДИ́ТИ), оджу́, о́диш, док., перех. 1. З силою встромляти якийсь предмет, переважно гострий, у що-небудь.  Словник української мови в 11 томах