Значення в інших словниках
-
вдивовижку —
вдивови́жку присудкове слово незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
вдивовижку —
ВДИВОВИ́ЖКУ, пред., розм. Те саме, що вдивови́жу. А де ж суконця взять? Охрімові не вдивовижку! – Ми знайдемо! – він каже сам собі. – Рукава трохи обчикрижу Та й поможу журбі (Л. Глібов).
Словник української мови у 20 томах
-
вдивовижку —
ВДИВОВИ́ЖКУ, присудк. сл. Те саме, що вдивови́жу. А де ж суконця взять? Охрімові не вдивовижку! — Ми знайдемо! — він каже сам собі, — Рукава трохи обчикрижу Та й поможу журбі (Гл., Вибр., 1951, 31).
Словник української мови в 11 томах