вдих

-у, ч.

Кожне окреме втягування повітря в легені під час дихання; прот. видих.

Значення в інших словниках

1. вдих — вдих іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вдих — ВДИХ, у, ч. Кожне окреме втягування повітря в легені при диханні; протилежне видих. Тарас на своєму балконі займався фізкультурою. Він робив глибокі вдихи і видихи (М.  Словник української мови у 20 томах
3. вдих — ВДИХ, у, ч. Кожне окреме втягування повітря в легені при диханні; протилежне видих. Вимірювання обводу грудної клітки треба провадити при опущених руках, у стані спокійного дихання, вдиху і видиху (Шк.  Словник української мови в 11 томах