вдих

ВДИХ, у, ч.

Кожне окреме втягування повітря в легені при диханні; протилежне видих.

Тарас на своєму балконі займався фізкультурою. Він робив глибокі вдихи і видихи (М. Трублаїні);

Вимірювання окружності грудної клітки треба проводити з опущеними руками, у стані спокійного дихання, вдиху і видиху (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. вдих — вдих іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вдих — -у, ч. Кожне окреме втягування повітря в легені під час дихання; прот. видих.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вдих — ВДИХ, у, ч. Кожне окреме втягування повітря в легені при диханні; протилежне видих. Вимірювання обводу грудної клітки треба провадити при опущених руках, у стані спокійного дихання, вдиху і видиху (Шк.  Словник української мови в 11 томах