вдовування

вдовува́ння

(удовування), -я, с.

Дія за знач. вдовувати (удовувати).

Значення в інших словниках

1. вдовування — вдовува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вдовування — ВДОВУВА́ННЯ (УДОВУВА́ННЯ), я, с. Стан за знач. вдовува́ти. Йому уявилась матір, з кошиком і заступом у руках, підперезана фартушком, бліда, зістарена не так роками, як своїм трудним вдовуванням (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. вдовування — ВДОВУВА́ННЯ (УДОВУВА́ННЯ), я, с. Стан за знач. вдовува́ти. Йому уявилась матір, з кошиком і заступом у руках, підперезана фартушком, бліда, зістарена не так роками, як своїм трудним вдовуванням (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 193).  Словник української мови в 11 томах
4. вдовування — Вдовува́ння, -ня с. = удовування.  Словник української мови Грінченка