вдовування
вдовува́ння
(удовування), -я, с.
Дія за знач. вдовувати (удовувати).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вдовування — вдовува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вдовування — ВДОВУВА́ННЯ (УДОВУВА́ННЯ), я, с. Стан за знач. вдовува́ти. Йому уявилась матір, з кошиком і заступом у руках, підперезана фартушком, бліда, зістарена не так роками, як своїм трудним вдовуванням (Ю. Словник української мови у 20 томах
- вдовування — ВДОВУВА́ННЯ (УДОВУВА́ННЯ), я, с. Стан за знач. вдовува́ти. Йому уявилась матір, з кошиком і заступом у руках, підперезана фартушком, бліда, зістарена не так роками, як своїм трудним вдовуванням (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 193). Словник української мови в 11 томах
- вдовування — Вдовува́ння, -ня с. = удовування. Словник української мови Грінченка